Російські авіакомпанії можуть залишитися без літаків та деталей до них через санкції ЄС.
Фактично, Росія залишається в авіаційній ізоляції, кажуть експерти.
У суботу 26 лютого два літаки компанії KLM, що виконували рейси з Амстердама до Москви та Петербурга, не долетіли до місця призначення. Літак до Санкт-Петербурга повернувся до Амстердама, а літак до Москви перенаправили в інше місто. Представник компанії пояснив, що причиною став пакет санкцій Євросоюзу. У рамках цього пакету забороняється ввозити до Росії запасні частини до літаків, зокрема особистого користування. "Це означає, що ми більше не можемо гарантувати безпечне повернення рейсів до Росії", - сказав представник компанії.
Як ці санкції вплинуть на російські авіакомпанії?
Товари не можна поставляти фізичним та юридичним особам у Росії - і для використання у Росії. Також забороняється прямо чи опосередковано страхувати та перестрахувати ці товари. Не можна проводити інспекцію, ремонтувати, проводити модифікацію в літаках та їх компонентах. Постачання товарів та деталей можуть тривати до 28 березня 2022 року - але тільки за контрактами, укладеними до 26 лютого 2022 року, йдеться у документі. "Заборона на продаж усіх літаків, запасних частин та обладнання російським авіакомпаніям погіршить один із ключових секторів економіки Росії та транспортне забезпечення країни, оскільки три чверті нинішнього комерційного повітряного флоту Росії були побудовані в ЄС, США та Канаді", - йдеться в офіційному журналі ЄС.
Як це вдарить по російській авіації
За оцінкою РБК, понад 80% літаків російських пасажирських авіакомпаній – імпортні. Кількість літаків європейського виробництва різниться. З найбільших авіакомпаній (за кількістю пасажирів) найбільше літаків європейського виробництва у парку біля "Аерофлоту", "Сибіру" та "Уральських авіаліній".
За оцінкою глави галузевого порталу Avia.ru Романа Гусарова, близько 90% літаків російських компаній належать лізинговим компаніям із США та Європи.
На думку Романа Гусарова, зараз важко сказати, як саме працюватимуть санкції. У будь-якому разі, спочатку дійсно може стати складним для російської авіації. Однак потім галузь зможе адаптуватися, вважає він.
Зокрема, в Росію активніше літатимуть авіакомпанії з Туреччини та Південно-Східної Азії. Також при нестачі літаків іноземні компанії можуть бути допущені до польотів усередині Росії (зараз авіаційне законодавство влаштоване таким чином, що це можливо лише в окремих виняткових випадках).
На думку виконавчого директора агентства "АвіаПорт" Олега Пантелєєва, такі санкції - фактично заборона літати для більшості російських авіакомпаній.
"Якщо діяти за правилами, які вважалися загальноприйнятими до 20-х чисел лютого, введення таких санкцій у найкоротший час мало паралізувати російську цивільну авіацію майже повністю - за винятком експлуатації вітчизняних вертольотів і того флоту літаків, які були зроблені в Радянському Союзі", - відзначає виконавчий директор агенції "АвіаПорт" Олег Пантелєєв.
Зокрема, польоти до Європи вимагають, щоби компанії страхували свою відповідальність перед третіми особами, масштаб відповідальності - десятки мільярдів рублів на кожен політ. Такі ризики що неспроможні утримати окремі страхові компанії, вони вимагають перестрахування на світовому ринку. А без страхового покриття літаки не можуть піднятися у повітря.
Якщо експлуатант не може отримати запчастини та сервіс, то будь-який лізингодавець вимагатиме повернути літак - щоб не втратити в ціні, машина повинна проходити регулярне обслуговування у схвалених провайдерів.
Щоправда, якщо доведеться повертати літаки закордонним лізингодавцям через неможливість здійснювати технічне обслуговування, їхні власники зазнають значних збитків через низький попит в умовах пандемії, каже Гусаров.
"Літаки, які належать європейським лізинговим компаніям, повинні повернутися до власників протягом місяця. Літаки, що належать російським лізинговим компаніям, повинні стати в міру того, як їм будуть потрібні запчастини, які офіційно взяти буде ніде", - зазначає Пантелєєв.
При цьому російський уряд, мабуть, не може допустити реалізації такого сценарію, зазначає Пантелєєв. Наразі йдеться про створення системи всередині країни, яка спиратиметься не на європейських та американських постачальників, а на свої сили та інші країни.
"Буде дана відповідь, яка може виходити за рамки існуючих раніше домовленостей. Наприклад, буде прийнято рішення не повертати якусь частину парку лізингодавцям. Ще один виклик - російські компанії повинні самі підтримувати льотну придатність літаків західного виробництва", - пояснює експерт.
При цьому один із можливих варіантів – постачання деталей для літаків через треті країни, наприклад, в Азії.
Повітряний простір для російських літаків закрили Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Чехія, Польща та Великобританія.
Остерігатися арешту цього парку за кордоном не доводиться. "Польоти на Захід все одно в якійсь історичній перспективі стануть екзотикою", - каже Пантелєєв.
До вечора 26 лютого Росія взаємно закрила повітряний простір з багатьма європейськими країнами - серед них Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Чехія, Польща та Великобританія. Російські авіакомпанії масово оголошували про відміну рейсів у ці країни.
S7 ("Сибір") ще 25 лютого скасувала всі рейси авіакомпанії до Європи з 26 лютого до 13 березня. Це рейси в Бургас, Варну, Мюнхен, Відень, Дюсельдорф, Берлін, Верону, Болонью, Мілан, Аліканте, Барселону, Ларнаку, Пафос, Салоніки, Ніццу, Париж. Продаж квитків на ці рейси після 13 березня тимчасово припинено.
Офіційний представник Airbus у Росії сказав Бі-бі-сі, що поки що рано судити про наслідки санкцій загалом для галузі.
Бі-бі-сі направила запити щодо санкцій Євросоюзу в "Аерофлот", S7, Ютейр, Уральські авіалінії, а також до Росавіації та Мінтрансу, і чекає відповіді.
