журнал "Бизнес и безопасность"

Switch to desktop Register Login

"Бизнес и безопасность" № 2-2018

Оцените материал
(0 голосов)

BSM 2018 2 sm

 

АКТУАЛЬНО

Ст. 2. ФЕНОМЕН КРИПТОВАЛЮТИ
Сучасна популярність криптовалюти, додатково підігріта ЗМІ, зробила її темою номер один у відомих ток-шоу та різноманітних публікаціях. Можливості криптовалюти обговорюються майже на кожному кроці. Тим часом, поки частина суспільства вважає її революційним трендом на фінансовому ринку, а інша - глобальним фінансовим міхуром, який одного разу лопне, більшість поки взагалі має дуже віддалене уявлення про те, що це таке. Не зважаючи на те, що в Україні офіційно не визнається використання криптовалюти для розрахунків, наша країни, за даними окремих видань, вже відноситься до країн-лідерів за кількістю користувачів різними «біткоін-гаманцями». Аналізуючи різні джерела і думки фахівців спробуємо розібратись із сутністю сучасного феномена, яким виступає криптовалюта.

Аналітики схильні вважати, що головним поштовхом щодо появи криптовалюти, як нового, альтернативного, незалежного платіжного засобу, стала світова фінансова криза 2008 - 2009 років. У цей період світова система грошового обігу продемонструвала свою крайню нестабільність.
Фахівці визначають, що безпосередньо поняття «криптовалюта» (crypto currency) почало активно використовуватись з 2011 року і завдячує своїй появі американському журналу «Forbes». Хоча безпосередні визначення цього поняття достатньо різняться між собою:
Вже на початку нинішнього року «Forbes» вперше склав рейтинг бізнесменів, які збагатіли за рахунок криптовалюти.
Так, перше місце у рейтингу зайняв Кріс Ларсен (США) співзасновник платформи Ripple, яка створила криптовалюту XRP. Його статки оцінили в 7,5 - 8 млрд. доларів.
Другим у списку визнано канадського підприємця, співзасновника криптовалюти Ethereum Джозефа Любліна (1 - 5 млрд. доларів), третім - засновника китайської кріптобіржі Binance Чанпена Чжао (1,1 - 2 млрд. доларів).
Четверте місце зайняли брати Тайлер і Кемерон Уінклвосс (США), які інвестують у провідні криптовалюти - Bitcoin і Ethereum. Їх статки оцінили в 900 млн - 1,1 млрд. доларів. На п'ятому місці розташувався американський бізнесмен Метью Меллон (900 млн. - 1 млрд. доларів), який інвестував у криптовалюту XRP.
За допомогою спеціальних обмінних пунктів в онлайн-мережах (WebMoney) або через брокера Форексу (FX Open) криптовалюту можна обміняти на основні валюти світу. Також, наприклад, біткоіни можна отримати в результаті прийняття оплати за надані товари та послуги або через купівлю безпосередньо у іншого власника. Останній варіант вважається найвигіднішим, оскільки не передбачає комісії притаманної обмінному пункту.
Легалізація цих віртуальних грошей у світі є досить різноманітною. В США біткоін визнається одним із видів платежів в електронній комерції але безпосереднє ставлення до криптовалюти залежить від штату. У той же час Комісія з цінних паперів і бірж США вже двічі відмовилася допускати біткоіни на біржу...
Дмитро Князєв НАВС, Сергій Князєв к.ю.н., с.н.с.

 

Ст. 9. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
(ЕКСПЕРТИЗА ОБ’ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ (ЛІТЕРАТУРНИХ, ХУДОЖНІХ ТВОРІВ, КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ І КОМПІЛЯЦІЙ (БАЗ) ДАНИХ, ВИКОНАННЯ ФОНОГРАМ, ВІДЕОГРАМ, ПРОГРАМ (ПЕРЕДАЧ) ОРГАНІЗАЦІЙ МОВЛЕННЯ)
Предмет експертизи об’єктів авторського права та суміжних прав складають фактичні дані, що належать до властивостей матеріальних і нематеріальних (інформаційних) об’єктів. Зазначені дані встановлюються на основі спеціальних знань у галузі авторського права та суміжних прав, у суворій відповідності до вимог закону, і можуть мати доказове значення по кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справах.
Об’єктами експертизи об’єктів авторського права та суміжних прав є:
– літературні, письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
– виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
– комп’ютерні програми;
– компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
– музичні твори з текстом і без тексту;
– драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
– аудіовізуальні твори;
– твори образотворчого мистецтва;
– твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
– фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
– твори прикладного мистецтва, у тому числі: твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, виливання з художнього скла, ювелірні вироби, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об’єктів промислової власності;
– ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
– сценічні обробки творів, обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
– похідні твори;
– збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
– тексти перекладів для дублювання, озвучування, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
– будь-які способи виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
– фонограми;
– відеограми;
– програми (передачі) організацій мовлення тощо.
Експертиза об’єктів авторського права та суміжних прав вирішу є дві основні групи завдань: ідентифікаційні та діагностичні.
Ідентифікаційне дослідження полягає у встановленні тотожності об’єктів. До нього належать ототожнення:
– твору, (його частин) на предмет використання плагіату;
– осіб, які створили твір;
– твору за його частинами (або частиною);
– джерела (спільності) походження твору;
– за вимогами виготовлення та розповсюдження примірників твору;
– обладнання, за допомогою якого виготовлено носій твору (його упаковку);
Діагностичне дослідження полягає у виявленні сутності конкретно взятого для вивчення об’єкта за його ознаками шляхом віднесення його до певного виду, класу тощо. До нього належать встановлення:
– охороноздатності об’єктів дослідження;
– оригінальності назви твору, частин твору та юридично значимих елементів твору;
– виду об’єкта авторського права (суміжних прав) та його характеру;
– встановлення факту зміни твору та його способу;
– встановлення факту використання твору та його способу;
– визначення ознак контрафактності примірників твору.
Відносно одного об’єкта дослідження можуть вирішуватись як ідентифікаційні, так і діагностичні завдання...
А. В. Кофанов, кандидат юридичних наук, доцент, доктор філософії

 

Ст. 13. Не ценим, что имеем
За последние 130 лет черноземы в Украине потеряли 30-40% гумуса, поэтому уже перешли в разряд почв со средним плодородием. Посевные площади занимают 33,5 млн. га, из 26 млн. гектар черноземов не менее 15 млн. (60%) находятся в деградированном состоянии. Ежегодно теряется 100 тысяч гектаров плодородных почв. За последние 20 лет в среднем по Украине содержание гумуса уменьшилось на 0,22% в абсолютных величинах. За 100 лет в почве образуется всего лишь 7-миллиметровый слой гумуса! А потерять это богатство, как выясняется, можно очень быстро. Содержание питательных веществ в украинских черноземах уже вдвое ниже, чем в землях Западной Европы, где более 150 лет продолжается эра химизации. Почти 50% урожая сельскохозяйственных культур выращивается на почвах, обработанных химическими удобрениями и ядохимикатами.
В Украине накоплено 12 тысяч тонн непригодных и запрещенных для использования пестицидов. Большой ущерб почвам Украины нанесла необоснованная мелиорация. Почти 50 тыс. га пахотных земель подтоплены, 3,7 млн. га земли находится в Чернобыльской зоне.
Если обобщить все изменения, то 22% территории Украины можно характеризовать как сильно и очень сильно пораженные и непригодные для полного использования.
Интенсивное развитие эрозионных процессов, уплотнение пахотного слоя почвы, снижение его плодородия привели к тому, что на значительной части сельскохозяйственных угодий достигнута грань экологической сбалансированности почвенных экосистем и агрофитоценозов. Наибольший ущерб почвам наносят водная и ветровая эрозии, безвозвратные потери гумуса и питательных веществ, засоление и закисление почв, высушивание и переувлажнение, в том числе и заболачивание, загрязнение промышленными отходами и выбросами, ядохимикатами.
Проблема охраны и рационального использования земель является одной из важнейших задач человечества. 98% продуктов питания, которые потребляет человек, получаются за счет возделывания земли. Агрокультурой человек занимается почти 10 тысячелетий. За этот период во многих частях планеты расцветали и гибли цивилизации, некогда цветущие края превращались в пустыни. Низкая культура земледелия и хищническая эксплуатация земель привели к разрушению почв. Французские ученые подсчитали, что за весь исторический период человечество потеряло около 2 млрд. га плодородных земель.
«В необходимости заниматься охраной плодородия почв, ФАО (ООН) смогло убедить руководство своих стран только убытками, когда потери гумуса были переведены в денежные единицы», – говорит академик Балюк.
Органическое земледелие, основанное на учении о том, как взаимное существование различных животных и растений позволяет восстанавливать почву.
Фермером у нас можно стать без всякой подготовки! Предоставляя человеку землю, у нас никто не проверяет, владеет ли он соответсвующими навыками и уменями, знает ли, что можно делать с землей, а чего нельзя? Никто не контролирует, какого качества фермер взял землю и до какого состояния довел ее через 5 или 10 лет своей деятельности. А по окончании 49 лет аренды выяснять это может быть уже поздно. В результате, землю нередко получают случайные люди и делают на ней что хотят. Пример: ежегодное «традиционное» сжигание стерни на убранных полях, а ведь огонь уничтожает верхний слой гумуса, живых организмов, которые в нем обитают и, наконец, сами остатки соломы, которые, в свою очередь, могли бы со временем стать перегноем и удобрить почву.
Воровство черноземов
Этот вид экологических преступлений – молодой. Выгоняют на поле тяжелую технику и, хаотично выбирая места, где чернозем залегает наиболее глубоко, снимают верхний слой почвы до глины. А ведь на восстановление почвы уйдут тысячи лет.  Мало того, грабители еще и приспособились вывозить в места выемки чернозема городской мусор. Вывезенный чернозем, как правило, не задерживается на новых участках, ведь почва лучше всего «работает» именно в том месте, где она была создана природой. Поэтому через несколько лет чернозем приходится «обновлять», привозя все новые ворованные партии, хотя логичнее было бы просто подобрать для выращивания наиболее подходящие для имеющихся грунтов породы цветов и деревьев.
Почвоведы давно предлагают создать государственную службу по охране почв, которая бы отвечала за состояние наших земель. За рубежом такой опыт есть.
www.agroone.info

 

Ст. 14. Организация конфиденциального делопроизводства
Коммерческая тайна определяется как вид тайны, включающий информацию, устанавливаемую и защищаемую ее обладателем в любой сфере его коммерческой деятельности, доступ к которой ограничивается в интересах обладателя информации.
Служебная тайна обычно включает в себя:
– поступившую в органы государственной и муниципальной власти информацию, составляющую коммерческую тайну других юридических лиц, которая получена в результате осуществления служебной деятельности этих органов;
– информацию, создаваемую самими органами власти и подведомственными им предприятиями, доступ к которой ограничивается служебной необходимостью.
Объединение конфиденциальных документов, содержащих и коммерческую, и служебную тайну, одним делопроизводством обусловлено тем, что эти документы почти полностью идентичны по технологическим процедурам их составления, обработки, обращения, хранения и защиты.
Если технология секретного и различных типов специального делопроизводства в основном регламентирована государственными нормативными актами, то порядок работы с документами, содержащими коммерческую тайну, вообще не установлен. Его должен определять обладатель конфиденциальных документов с учетом специфики деятельности предприятия. При этом необходимо обеспечивать нужных уровень функционирования предприятия, сохранность документов и конфиденциальность содержащейся в них информации.
Конфиденциальное делопроизводство в целом базируется на тех же принципах, что и открытое делопроизводство, но имеет существенные отличия, обусловленные конфиденциальностью документированной информации. Эти отличия касаются как сферы конфиденциального делопроизводства, так и видов и содержания работ с документами.
Конфиденциальное делопроизводство определяется как деятельность, охватывающая документирование конфиденциальной информации, организацию работы с конфиденциальными документами и защиту содержащейся в них информации.
Первые две составляющие конфиденциального делопроизводства присущи и открытому делопроизводству. Однако по сфере деятельности открытое делопроизводство распространяется на управленческие действия и включает в основном управленческие документы. Конфиденциальное делопроизводство в силу условий работы с конфиденциальными документами распространяется не только на управленческую, но и на различные виды производственной деятельности, включает в себя наряду с управленческими и научно-технические документы (научно-исследовательские, проектные, конструкторские, технологические и др.). Кроме того, конфиденциальное делопроизводство распространяется как на официальные документы, так и на их проекты, различные рабочие записи, не имеющие всех необходимых реквизитов, но содержащие информацию, подлежащую защите.
По видам работ конфиденциальное делопроизводство отличается от открытого большим их количеством и технологией выполнения многих видов работ. Обусловлено это главным образом третьей составляющей конфиденциального делопроизводства – защитой содержащейся в конфиденциальных документах информации.
Конфиденциальная информация должна защищаться от утраты и от утечки.
К утрате конфиденциальной информации могут привести полные или частичные, безвозвратные или временные потеря документа, хищение или несанкционированное уничтожение документа либо содержащейся в нем информации, искажение и блокирование (для правомочных пользователей) информации.
Под утечкой конфиденциальной информации понимается неправомерный выход информации за пределы защищаемой зоны ее функционирования или установленного круга лиц вследствие разглашения информации, потери носителя информации, хищения носителя информации или содержащейся в нем информации, результатом которых является получение информации лицами, не имеющими к ней санкционированного доступа. Утечка конфиденциальной информации происходит не только в случаях получения ее лицами, не работающими на предприятии, – к утечке приводит и несанкционированное ознакомление с конфиденциальной информацией лиц данного предприятия.
Таким образом, защита содержащейся в конфиденциальных документах информации должна быть направлена на предотвращение потери, хищения, несанкционированного уничтожения, искажения, блокирования и разглашения информации.
Организации конфиденциального делопроизводства в информационной безопасности уделяется, как правило, наименьшее внимание, хотя получение конфиденциальной информации через пробелы в делопроизводстве является наиболее простым и малозатратным способом получения информации...
Евгений Лукин

 

Ст. 17. Уотергейткий скандал для НАБУ!
Новость о факте обнаружения в кабинете Назара Холодницкого прослушивающей техники повергла меня в шок!
Шок усилился, когда узнал, что прослушку в его кабинете установили сотрудники оперативно-технического подразделения НАБУ!
Место установки прослушивающей техники подобрано идеально - аквариум, расположенный вблизи рабочего Назара Холодницкого. Наличие постоянного электропитания для спецаппаратуры делало этот жучок практически вечным. Сиди и слушай.
И только «благодаря» тому, что полученная путем прослушки информация была прямо использована против Н. Холодницкого (т.е. была доведена до его сведения), последний решил провести полную проверку своего кабинета на наличие прослушивающих устройств.
Ведь до этого события он, как, и большинство высокопоставленных чиновников, легкомысленно считал, что благодаря своему статусу, должности, а также наличию вооруженной охраны в здании Антикоррупционной прокуратуры он полностью защищен от подобных неприятностей.
Не многие люди до конца понимают весь ужас произошедшего!
Ведь эти два органа, НАБУ и САП создавались через «кровь и боль».
Специально для них Западные страны ломали годами устоявшуюся политическую систему, под них создавали законодательство, проводили конкурсы по набору детективов и выбивали несоизмеримое финансирование, в том числе и на высокие зарплаты!
Евросоюз, США и наша общественность до хрипоты, до боли в горле кричат в защиту этих органов (чего только стоит хештэг #я_підтримую_набу), а также постоянно давят на необходимость создания нового Антикоррупционного суда.
Сам факт установки сотрудниками НАБУ в кабинете Назара Холодницкого прослушки это однозначно коллапс и катастрофа всей новейшей системы по борьбе с коррупцией!
НАБУ и САП изначально должны были действовать в жесткой спайке, прямо как неразделимые сиамские близнецы!
В культовом фильме «В бой идут одни старики» Леонид Быков сказал гениальную фразу по поводу воздушного боя с Мессерами - «Откроешь варежку - сожрут к чертовой матери и пеняй на себя».
И вот Артем Сытник эту варежку и открыл.
Между НАБУ и САП прочно влезает ГПУ, Военная прокуратура, СБУ, а где-то в дали виднеется тень Администрации Президента.
Очень маловероятно, что они снова помирятся и будут работать как одно целое, по крайней мере с текущими руководителями.
Да, к работе САП порой возникало вопросов больше, чем качество полученных ответов.
Вот заголовки СМИ за небольшой период времени:
- «САП закрыла дело о выдаче лицензий фирмам Злочевского» (1.03. 2018);
- «ХОЛОДНИЦКИЙ НАЗВАЛ ЗАКОННЫМ ЗАКРЫТИЕ ДЕЛА ПРОТИВ ОЛЕСЯ ДОВГОГО (05.03.2018);
- «САП закрыла производство против экс-начальника полиции охраны Будника»;
- «САП закрыла уголовного производство по подозрению начальника отдела продаж и маркетинга ПАО «Объединенная горно-химическая компания» Алексея Мороховца».
Все эти закрытия таких громких уголовных производств кажутся для меня уж очень подозрительными.
Тем более, что на протяжении последнего года, некоторые мои знакомые адвокаты, которые волей судьбы противостоят САП и НАБУ, с ехидной ухмылкой говорили практически одинаковую фразу: «если постараться, то с ними можно найти общий диалог…»
Иван Ступак, 1901 Security Agency

 

Ст. 18. СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ҐРУНТІВ
Судово-грунтознавча експертиза найчастіше проводиться при цивільних та кримінальних провадженнях відповідної проблематики. При цьому використовуються всі види ґрунтових утворень як природного, так і штучного походження, в яких іноді велику частину складають біологічні об'єкти  та продукти діяльності людини (антропогенний чинник). Багатокомпонентність та динамічність об'єктів ґрунтового походження значно ускладнюють вирішення завдань експертизи включно зі встановленням її вартості.    
Проблема визначення класифікаційної категорії судово-грунтознавчої експертизи залишається дискусійною.Предмет та завдання судово-грунтознавчої експертизи
Предмет судово-грунтознавчої експертизи складають фактичні дані, обставини справи, що встановлюються на основі спеціальних  галузей знання: криміналістики, судового ґрунтознавства та суміжних природничо-технічних наук: загального ґрунтознавства, геології, агрохімії, біології.
За допомогою судово-грунтознавчої експертизи можна вирішувати низку задач, встановлюючи:
- факт перебування предмета (суб'єкта) на певній ділянці місцевості;
- факт контактної взаємодії між будь-якими об'єктами;
- механізм утворення ґрунтового нашарування на різного роду предметах (одязі, взутті, господарському інвентарі, знаряддях вбивства або зламу, автотранспортному засобі тощо);
- просторово-часові характеристики (час переміщення окремих шарів ґрунту, давність поховання тощо);
- певні негативні обставини, наприклад, невідповідність місця виявлення трупа місцю вчинення злочину;
- факт забруднення навколишнього середовища.
При призначенні судово-грунтознавчої експертизи на її вирішення можуть бути поставлені такі питання:
- яка орієнтовна вартість грунтів?
- яка їх рекреативна цінність?
- який вміст органічних речовин?
- який вміст мінеральних речовин?
- засміченість грунтів сторонніми речовинами?
- чи є на наданих об'єктах-носіях ґрунтові нашарування і яка їх локалізація?
- чи є виявлені на об'єкті нашарування ґрунтовими?
- чи придатні надані зразки ґрунту для ідентифікації за ними конкретної ділянки місцевості?
- чи не належали раніше ґрунтові нашарування на об'єктах-носіях конкретній ділянці місцевості (місцю вбивства, виявлення трупа, автотранспортного засобу)? При цьому дається визначення локальної ділянки місцевості із зазначенням її розмірів та меж;
- чи має ґрунт характерний склад, що вказує на джерело його походження?
- чи перебували надані на експертизу об'єкти в контактній взаємодії, судячи за нашаруваннями на них мікрочасточок ґрунту?
- який механізм утворення нашарування?
- яка давність поховання (нанесення забруднень)?
- чи придатні надані ґрунти для ідентифікації за ними конкретної ділянки місцевості?
Надто невизначеним є формулювання питання про однорідність або схожість низки ґрунтових зразків: якщо зразки, що досліджуються, мають ґрунтове походження, то вони завжди в чомусь схожі і якась їх частина може бути однорідною.
Для встановлення наявності ґрунтового нашарування на предметах-носіях експерту необхідно не менше за 0,1 г (100 мг) речовини, що досліджується, для встановлення родової (видової) належності ґрунтів - не менше за 0,2 - 1 г.
Ознаками, які вказують на спільне походження ґрунтів, що порівнюються, є як їх родова (видова), так і групова належність.
Родова (видова) належність визначається у відповідності до прийнятої в ґрунтознавстві класифікації.
Під груповою належністю ґрунтів розуміють характер  їх використання: ступінь окультуреності, антропогенні чинники (техногенез - меліорація, застосування отрутохімікатів, добрив), характер угідь тощо.
Визначити часові характеристики вдається далеко не завжди. Цьому перешкоджає не тільки мінливість властивостей об'єктів дослідження, але і порушення правил пакування ґрунтів, незадовільні умови зберігання, невчасна доставка на дослідження. Встановлюють як абсолютні (за стадіями розвитку рослин та зоофазами в залежності від пори року), так і відносні (за ступенем розвитку гнильних процесів, зволоження) часові характеристики. З метою визначення місця походження ґрунтових нашарувань слід застосовувати методи спорово-пилкового та діатомового аналізів.
Специфіка вирішення ідентифікаційних задач при проведенні судово-грунтознавчої експертизи заслуговує на особливу увагу...
А. В. Кофанов, кандидат юридичних наук, доцент, доктор філософії
О.С. Кофанова, кандидат юридичних наук


Ст. 20. ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗА СТАТТЯМИ 262-264, 410 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Положення статей 262-264, 410 Кримінального кодексу України (далі - ККУ) визначають відповідальність, зокрема, за незаконні дії при поводженні із вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями (предметами злочину), які, з метою віднесення певних об'єктів до категорії предметів злочину за вказаними статтями, досліджуються під час проведення криміналістичних експертиз зброї та вибухотехнічних експертиз.
Наприклад, у статті 263 ККУ визначено два види зброї: вогнепальна (крім гладкоствольної) зброя та холодна зброя, при цьому визначення видів боєприпасів та вибухових пристроїв відсутнє.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими  припасами,  вибуховими  речовинами,  вибуховими пристроями  чи радіоактивними матеріалами» від 26.04.2002 № 3 роз'яснено, що під:
- вогнепальною зброєю розуміються усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів,  що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей);
- бойовими припасами слід розуміти патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху;
- вибуховими пристроями розуміються саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі  фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.
Окрім визначених вище предметів злочину сьогодні експертами досліджуються гранатомети одноразового та багаторазового застосування, артилерійські системи (гармати та міномети), вогнемети, переносні та пересувні (бойові машини) протитанкові ракетні комплекси й зенітно-ракетні комплекси, боєприпаси та ракети до них, які не визначені, якнайменше, у зазначених вище нормативних документах. Залишаються не категорованими у класифікації зброї електрошокові пристрої з певними характеристиками.
Зважаючи на викладене, потребує уточнення криміналістична кваліфікація зброї з огляду на експертну практику та положення нормативних документів, що її регламентують, перш за все, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, а також аналогічних нормативних документів експертних служб МВС України та СБУ...
А. В. Кофанов, кандидат юридичних наук, доцент, доктор філософії

 

Ст. 21. Навіщо бізнесу потрібна система економічної безпеки?
В ринкових умовах успішність бізнесу в значній мірі залежить від ступеню його захищеності. Питання економічної безпеки компанії виникають не тільки в періоди криз, але і в періоди стабільності. Специфіка національних ринкових відносин таїть велику кількість небезпек як ззовні, так і всередині самої компанії. Прикладами зовнішніх загроз є: зміни в законодавстві, політична ситуація в країні, недобросовісна конкуренція, протиправні дії третіх сторін, посягання на авторське право, дії фіскальних органів та інші. Внутрішніми  загрозами є ті, що пов’язані з діяльністю персоналу та конкурентами: конфлікти з конкурентами, постачальниками, клієнтами, крадіжки, розкриття конфіденційної інформації та інше.
Згідно статистичних даних для 85% підприємств саме внутрішні причини несуть найбільшу загрозу та провокують їм банкротство. Зовнішні ж загрози є фатальними для 15% підприємств. Насправді ці дані приголомшують. Адже найбільшу небезпеку ми створюємо самі, і залежить вона від нас і від наших дій.
Ведення бізнесу проходить в умовах ризику матеріалізації зазначених загроз. Кожного дня власники бізнесу та управлінці стикаються з потребою в прийняття рішень та пошуку відповідей на запитання, що стосуються економічної безпеки бізнесу...
Любов Цимбал, генеральний директор компанії «Група Фінансових Рішень»

 

Ст. 22. Угон автотранспорта. Как этому противостоять
Каждый день в Украине в среднем угоняют около 20 автомобилей. Об этом свидетельствуют данные Национальной полиции. «За 10 месяцев 2017 года в Украине было угнано 7580 автомобилей. По сравнению с аналогичным периодом 2016 года, на 3121 автомобиль угнан меньше», – сообщил глава Национальной полиции Сергей Князев.
Он также отметил, что больше всего автомобили воруют в Киеве, Одесской, Днепропетровской, Харьковской области. Но все-таки наибольшее количество машин пропадает именно в столице. За первые шесть месяцев прошлого года в Киеве «не досчитались» своих автомобилей 647 человек.
При этом всем известно, что некоторые автомобили угоняют чаще, при этом далеко не всегда можно четко понять почему. Рассмотрим самые угоняемые машины и попробуем понять, почему преступники выбирают именно их.
Пропажа машины – один из самых страшных кошмаров владельца автомобиля. К сожалению, статистика угоняемых машин говорит нам о том, что количество подобных преступлений увеличивается с каждым годом. И, к сожалению, порой даже самые современные системы защиты не в состоянии гарантировать то, что автомобиль не станет жертвой преступников.
Какие факторы влияют на вероятность угона автомобилей?
Когда мы задаемся вопросом, «какие машины угоняют чаще всего?», то, как правило, пытаемся выработать какую-то формулу, благодаря которой можно будет определить важные характеристики автомобиля. Ведь у каждого производителя есть множество разных моделей.
Шансы угона автомобиля определяют следующие факторы:
– наличие сигнализации, средств предотвращения угона;
– популярность машины и наличие потребности в её запчастях;
– возраст автомобиля;
– наличие системы блокировки рулевого колеса.
Отдельно стоит сказать о том, что самыми угоняемыми авто как правило являются те модели, которые легко теряются в потоке транспорта. Именно поэтому в рейтинге угоняемых машин вы не встретите Maserati, Lamborghini, и других производителей элитных автомобилей, которые моментально приковывают к себе взгляд.
Также нельзя не упомянуть о том, что солидный возраст машины далеко не всегда уменьшает вероятность угона. По статистике угоняемых автомобилей, модели, выпускаемые в 90-х, или начале 2000-х, пользуются немалой популярностью, из-за высокой потребности в деталях...
Евгений Лукин


Ст. 25. Корпоративная безопасность для компаний и банков в условиях современного рынка
За годы независимости, субъектам предпринимательства Украины так и не удалось сформировать эффективную, высокоорганизованную систему безопасности собственного бизнеса, которая отвечала бы международным стандартам безопасности и риск-менеджмента. Наряду с этим финансовые затраты компаний на охрану, юридические услуги, разные судебные дела только увеличиваются. По оценкам экспертов, в развитых странах затраты на создание системы безопасности компании, а также ее оптимальное функционирование могут достигать 25% затрат на процесс производства.
На практике, из 100 компаний, которые зарегистрировались, «выживают» только около 15, другие же ликвидируются в период до 5 лет. Для предотвращения таких последствий, система безопасности компании не должна быть шаблонной. Для достижения уникальности такой системы мы рассматриваем такие направления:
1) разработка эффективной кадровой политики и системы поощрения работников;
2) разработка системы санкций за нарушения правил безопасности;
3) организация специального деловодства;
4) защита информационной безопасности;
5) составление позитивного имиджа компании;
6) разработка плана на случаи кризиса;
7) организация конкурентной разведки;
8) информационно-аналитическое исследование контрагентов;
9) проведение служебных расследований.
Больше внимания хотелось бы уделить именно конкурентной разведке. Такое новое для Украины направление корпоративной безопасности – это не просто вспомогательная служба по обеспечению безопасности компании, она представляет собой одно из ведущих условий результативного осуществления предпринимательской деятельности, являясь мощным и высокоэффективным инструментом, обеспечивающим выживаемость и коммерческий успех бизнес-структуры. Конкурентная разведка всегда очень рентабельна.
Основным предназначением системы конкурентной разведки выступает: обеспечение руководства достоверной, объективной и полной информацией о намерениях контрагентов, сильных и слабых сторонах конкурентов; сбор данных, позволяющих оказывать влияние на позицию оппонентов в ходе деловых переговоров; оповещение о возможном возникновении кризисных ситуаций; мониторинг и контроль хода реализации заключенных договоров и достигнутых ранее договоренностей.
При этом главная цель конкурентной разведки – своевременное обеспечение руководства достоверными и полными сведениями о конкурентной ситуации вокруг компании. Суть конкурентной разведки заключается в умении предвидеть политику конкурента и опередить его, приняв превентивные меры.
Наша компания – единственная в Украине, специализирующаяся с 2002 года в сфере построения системы корпоративной безопасности и конкурентной разведки. Поневоле набирается опыт и некоторая статистика в выявлении различных схем мошенничества. Считаю нужным поделиться одним из случаев выявления хорошо продуманной и организованной мошеннической структуры.
Клиент, обратившийся в нашу компанию, проявил благоразумную осторожность. Еще на этапе построения взаимоотношений с неким «международным инвестиционным фондом» попросил проверить его на предмет реальных финансовых возможностей, действительности работы «Фонда» по всему миру и выявить риски при вступлении с ним в сотрудничество.
Проверка данных по «Фонду» показала, что по заявленным официальным и неофициальным адресам данный «Фонд» не значится. В Италии «Фонд» юридически не признан, постоянных реквизитов и уставного капитала у «Фонда» нет, а для финансовых операций использовались только оффшорные финансовые организации. Во многих европейских странах «Фонд» находится в «Чёрном списке» как мошенническая организация.
«Фонд» якобы оперировал суммами от сотен миллионов до нескольких миллиардов долларов, однако выявленные данные свидетельствовали о деятельности под вывеской «Фонда» международной организованной преступной группировки, специализирующейся на преступлениях в области финансов и имеющей связи с другими мафиозными структурами Италии.
Развернутые исследования показали, что «Фонд» действительно «работает» по всему миру. Так, в частности, только в 2009 г, от преступных действий «Фонда» пострадали 223 фирмы, в основном - европейские предприятия.
Схемы обмана клиентов проста: «Фонд» предлагает долгосрочный кредит на кругленькую сумму, потом на стадии подготовки и заключения контракта предлагает клиенту совершить ряд якобы обязательных платежей (за регистрацию договора, за различного рода комиссионные и т.д.) в размере нескольких процентов от суммы кредита. После совершения таких платежей, он под различными предлогами выманивает по максимуму, после чего затягивает процедуру предоставления кредита, пока до клиента не доходит, что его «кинули». В итого выясняется, что клиент подписал фальшивый договор, а его кредитодателя не существует.
Наш клиент, заказавший справку на «Фонд», получил ответы на все свои вопросы, чем уберег себя от значительных финансовых потерь.
Встретиться с высокопрофессиональными и высокоорганизованными мошенниками вполне реально. Очевидно, что такой риск должен побуждать собственников и руководителей компаний привлекать для защиты бизнеса соответствующих специалистов с соответствующими возможностями и опытом.
Читателям остается пожелать не терять бдительность, не удовлетворяться внешней успешностью и привлекательностью условий сотрудничества, демонстрируемой партнером, а подвергать тщательной проверке даже тех, с кем до этого имел место положительный опыт взаимодействия, ведь время вносит свои коррективы.
С уважением,
Юрий Когут,
Генеральный директор консалтинговой компании «СИДКОН», Директор Бюро противодействия коммерческим преступлениям и коррупции ICC Ukraine, Член Всемирной Ассоциации Детективов (WAD), с 2004г.

 

Ст. 26. Безпека бізнесу в умовах керованого хаосу
В останні десятиріччя широкого розголосу набула т.з. «теорія хаосу», яка пояснює процеси світового розвитку через формування соціальних технологій безпорядку. Такі технології у другій половині минулого століття отримали певне наукове обґрунтування, згідно з яким переваги у світовій організації можна забезпечити за рахунок створення та ескалації ситуацій критичності. Головними інструментами тут стають поширення демократії та ринкових реформ, прагнення до підвищення економічних стандартів і ресурсних потреб, які спрямовуються на витіснення  ідеології. Один із апологетів даного підходу (теорії) С. Манн у своїй роботі «Теорія хаосу: стратегічна думка» у якості основних засобів створених хаосу вказує, що такими засобами мають бути:
– сприяння ліберальній демократії;
– підтримання ринкових реформ;
– підвищення життєвих стандартів у населення, насамперед у еліт;
– усунення традиційних цінностей і ідеологій [1].
Безумовно, що генеруючи такі засоби в країні де відсутні умови для успішного їх запровадження, нічого іншого крім хаосу отримати неможливо. Країна, в такому випадку, все більше буде залежати від тих суб'єктів, які генерують (керують) запровадженням зазначених процесів. При чому, наміри, з якими здійснюється їх запровадження, будуть для всіх зрозумілими та благими, а тому і прийнятними. Масове сприйняття вказаних заходів буде досягнуто за умов поширення у суспільстві інформаційних технологій здатних пов'язувати соціум, робити його взаємозалежним, а поведінку прогнозованою. За таких умов мережева самоорганізація досить швидко може створити ситуацію критичності у будь-якому регіоні чи галузі. Тобто, виникає можливість штучно створювати, конструювати кризисні ситуації в суспільстві, економіці, політиці. Безсистемність появи таких ситуацій зазвичай сприймається як певний рівень  безпорядку, хаосу. Разом з тим, з погляду глобального розвитку, можна було б зауважувати, що поняття хаосу має сприйматись тут як більш висока форма порядку, де випадкові і безсистемні сплески стають принципами розвитку, відмінними від причинно-наслідкових відносин. Суб'єкти, які провокують ситуації хаосу, розуміючи його природу, можуть здійснювати вплив на окремі фрагменти ситуації і трансформувати її у напрямках та формах необхідних їм, тобто управляти ситуацією хаосу. Більш того, у конкурентному середовищі управління хаосом може здійснюватися через пропозиції певних напрямів та технологій виходу чи послаблення кризових ситуацій, вигідних суб'єктам хаосу. В той же час, виконання таких пропозицій буде все більше занурювати об'єкт хаосу у стан непередбачуваності і безпорядку. У крайньому випадку, може буде рекомендована конструкція життєдіяльності об'єкта, необхідна (вигідна) тим, хто генерує хаос. Тобто, ситуація хаосу генерується як певний порядок життєдіяльності, який виключає стабільність.
Повертаючись до логіки С. Манна: «Світ приречений бути хаотичним, тому що… актори людської політики в динамічній системі… мають різну мету і цінності». Трансформуючи таку точку зору на бізнес, мету і цінності можна вважати як бізнес – інтереси. А беручи до уваги наступну тезу С. Манна: «Кожен актор в… критичних ситуаціях виробляє енергію конфлікту, яка провокує зміну статус-кво, беручи участь, таким чином у створенні критичного стану…» За таких міркувань можна зазначати, що бізнес – інтерес будь-якого суб'єкта несе в собі енергію конфлікту, яка викидається у взаємовідносини таких субєктів у ході реалізації зазначених інтересів. Звідси можна говорити про те, що будь-які союзи, об'єднання несуть у собі неправдиву єдність, т.я. кожен суб'єкт даного союзу чи об'єднання в критичих ситуаціях буде виробляти енергію конфлікту. Остання же спрямовується на зміну статус-кво учасників союзу чи об'єднання. Враховуючи, що в будь-якому союзі чи об'єднанні, навіть формальному кожен із суб'єктів бізнесу має свій інтерес в якому потенційно закладена енергія конфлікту, їх взаємовідносини ніколи не будуть сталими та стабільними. Звуження ринку, зміни в ринковому середовищі, економіці, політиці, непорозуміння в суспільстві чи навіть природні або екологічні катаклізми стануть конфліктогенами, в боротьбі за збереження чи розширення своїх інтересів, кожен із суб'єктів буде прагнути змінити свою роль у взаємовідносинах з іншими сторонами. Причому такими сторонами не обов'язково будуть суб'єкти бізнесу, то можуть бути суспільні утворення, державні органи чи хтось інший. Боротьба інтересів, наслідком якої стане недовіра чи підозра буде формувати особливу поведінку суб'єктів, яка у свою чергу буде непередбачуваною для них і залежати від факторів (навіть незначних), що формують умови їх існування. Останні ж перетворюються в ситуацію критичності, хаос, який буде живитись прагненням кожної із сторін до отримання переваг. За таких умов руйнація взаємовідносин стає засобом виживання, а хаос умовами існування. Чи не тут криється природа сьогоднішніх  прикладів перерозподілу бізнесу зі зміною політичних, економічних, соціальних умов в країні, рейдерських посягань або різного роду «віджимання» бізнес-об'єктів.
Але на чому заснований сам конфлікт, який в кінці кінців провокує ситуації критичності та хаос? С. Манн пояснює це тим, що конфліктна енергія є однією із властивостей самої людини і криється у її індивідуальності. Саме індивідуальність стримує, а то і взагалі блокує, цілеспрямовані об'єднання і формування єдиного прагнення до певних цінностей...
М.І Зубок

 

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Ст. 29. Взлом пароля с помощью фермы для майнинга?
В области информационной безопасности и тестах на проникновения, не редко возникает задача, когда нужно взломать пароль. Это может быть хеш пароля администратора системы Windows, пароль к беспроводной точке доступа или любой другой хеш, который вам удалось добыть. В этих случаях для взлома хеша и получения пароля, используется техника – хешкрекинг.
Что такое хешкрекинг?
Восстановление паролей к хешам, или хешкрекинг (от англ. hash cracking), – весьма увлекательный процесс, для которого требуются хорошие знания в различных областях – криптографии, комбинаторике, программировании и многом другом. Нужно также отлично разбираться в железе, чтобы обеспечить бесперебойную работу своей фермы в течение многих недель и месяцев при максимaльной загрузке.
При этом настоящий хешкрекер часто полностью изолирован от этапов извлечения хешей и применения сломанных паролей для доступа к чужим аккаунтам. Более того – ему это неинтересно, он же не хакер. На всех хешкрекерских форумах публикуются только хеши (или списки хешей) для расшифровки. Эти списки не содержат ни имени ресурса, ни имен пользователей, ни почтовых ящиков, ни IP-адресов, никакой другой приватной информации. Поэтому, даже сломав пароль, хешкрекер никогда его не применит, так как просто не знает – откуда он. А если б и знал – все равно не применит, так как его цель – сам процесс хешкрекинга, ведь для него это почти искусство.
Большинство хешкрекеров на форумах – этакие робин гуды. Они тратят свое время и ресурсы на то, чтобы помочь сломать хеши другим пользователям, и при этом непрерывно накапливают себе новые пароли и правила их формирования. Для них любые хеши – этo вызов их интеллекту, их опыту, их мастерству. И эти парни находят сложнейшие пароли, которые никто другой восстановить не может.
Ю.Дмитренко

 

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ

 Ст. 32. Разработки НТЦ «Квант» в сфере обнаружения закладных устройств и оценки защищенности
информации
Бурное развитие современной электронной техники и информационных технологий позволяет создавать все более совершенные устройства съема информации. Поэтому в НТЦ «КВАНТ» (г. Николаев) постоянно совершенствуются разрабатываемые им автоматизированные комплексы серии «АКОР», а также комплектующие к ним.
В 2015 году запущены в серию новые модификации комплексов поисково-измерительного АКОР-3ПК и поискового АКОР-3, внешний вид которых приведен на рис.1. Каждый из комплексов представляет из себя анализатор радиоспектра и измерительный приемник, основные технические характеристики которых приведены в табл. 1 и 2 соответственно...
Шахов Александр Викторович, Опарин Владимир Васильевич НТЦ «Квант»
Украина, 54003, г. Николаев, а/я 292
Тел./факс:+38(0512) 37-09-64,
Тел.:+38(0512) 37-39-96,
Е-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
www.akor.com.ua

 

ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ. ОХОРОНА

 Ст. 37. Охрана VIP. Наблюдение и контрнаблюдение
Контрнаблюдение – мероприятия, направленные на выявление слежки за объектом. Данные мероприятия проводятся в случае, если есть подозрения, что за человеком может вестись слежка как со стороны конкурирующих структур, так и со стороны правоохранительных органов. Слежка – это способ выявления слабых и уязвимых мест, сбора компрометирующих сведений для дальнейшего шантажа, угроз и т.д. Таким образом, результатами скрытого наблюдения могут эффективно воспользоваться злоумышленники против вас. Надо сразу заметить, что самостоятельно уйти из-под наблюдения можно,  но установить факт слежки, а уж тем более установить, кто и за чем организовал за вами скрытое наблюдение без привлечения профессионалов практически невозможно.
Главной задачей при выявлении слежки является установление мотивов заказчика, а также личности заказчика, который организовал наружное наблюдение. Как показывает практика, заказчиками могут выступать:
– конкуренты по бизнесу, которым необходимо собрать информацию о ваших клиентах, партнерах и т.д;
– «доброжелатель», который путем проведения скрытого наружного наблюдения за вами, решил собрать компрометирующую информацию о вашей частной и личной жизни для дальнейшего шантажа;
– супруг/супруга, который почувствовав что-то неладное, решил таким образом проверить вас на измену и убедиться в вашей верности;
– сотрудники правоохранительных органов, с целью документирования возможной незаконной деятельности вашей организации или вас в частности;
– элементы криминальных структур, планирующих какие-либо противоправные действия в отношении вас или членов вашей семьи.
Исполнителями скрытого наблюдения, то есть лицами, кто фактически проводит слежку, как правило, являются либо частные детективы, либо бывшие сотрудники правоохранительных органов или действующие сотрудники силовых ведомств. В некоторых случаях, если слежка еще может быть проведена дилетантами (если объект наблюдения не подозревает, что за ним следят, не проверяется и т.д.), то контрнаблюдение, вернее лица, осуществляющие данные мероприятия по выявлению слежки, должны быть профессионалами для достижения гарантированного результата...
М.Иванов

 

Ст. 42. Данные по статистике покушений в Украине за 2017 год
Данные по статистике покушений в Украине за 2017 год
Вашему вниманию предлагается статистика за 2017 год по преступлениям, подходящим по квалификации Ст.115 ч.2. п.11. Умышленное убийство, совершенное по заказу.Лидирующим регионом стала Киевская область (включая город Киев) с 22 случаями покушений в которых погибли 23 человека и 17 получили ранения. Следом, с большим разрывом, занимают второе и третье места Днепропетровская область и Одесская область (включая города Днепр и Одесса). Остальные регионы Украины не имеют выдающихся значений по числу покушений создавая «общий фон" в виде 1-2 случая за год. География заказных убийств объясняется сосредоточением и частотой разноплановых острых конфликтов интересов в указанных областях.Всего, по нашим данным, в 2017 году в Украине произошло 44 покушения. В результате которых погибли 42 человека и еще 50 человек получили ранения различной степени тяжести.
На одно покушение, в среднем, приходится 0,95 погибших и 1,2 раненых. Вероятность чьей-то смерти во время исполнения покушения составляет 95%. Тревогу вызывает количество пострадавших, превышающее количество погибших. Среднее общее количество пострадавших (включая погибших и раненых) за одно покушение составляет более двух(!) человек, что нетипично для такого вида преступлений.
Все совершенные покушения разделились на две категории - т.н. «успешные» и «окончившиеся неудачей». Цель злоумышленников была достигнута в 79% случаев, иначе говоря 4 из 5 покушений достигают свою цель. Что касается оставшихся 21% покушений, которые отнесены в категорию «неудачных», то каждое третье такое покушение вообще не имело жертв и пострадавших.
Рассмотрим результаты покушений - некоторые случаи повлекли за собой смерть двух и более человек, в некоторых случаях количество пострадавших было более двух человек, а некоторые случаи вообще не имели погибших и пострадавших. В результате анализа были выделены три категории: покушения без погибших (окончившиеся «неудачей»), «успешные» покушения при выполнении которых была поражена только заранее обозначенная цель, покушения при выполнении которых кроме обозначенной цели имелись другие жертвы и пострадавшие.
Выявлено примерно равное отношение между покушениями при которых поражалась только заранее определенная цель и покушениями, при которых страдали посторонние лица. При этом последняя категория вобрала в себя подавляющее большинство раненых (82% раненых во всех случаях) и высокий (60%) процент погибших. В этой категории среднее значение погибших и раненых значительно выше: 1,38 погибших при покушении и 2,27 раненых. Таким образом выявлена группа покушений на убийство, которые совершаются опасным для окружающих способом.
Для выявления наиболее опасных видов покушений был проведен общий анализ способов совершения. Выявленные «лидеры» (Стрелковое оружие и СВУ) были подвергнуты более подробному изучению, после которого эти общие категории орудий совершения покушений были разделены. Категория «Стрелковое оружие» разделилось на три: короткоствольное, автоматическое и охотничье. Категория СВУ была разделена на две категории: собственно, СВУ и ручные гранаты.
Общее сравнение количества случаев покушений по всем категориям орудий совершения выявило следующие закономерности:
1. Не смотря на отсутствие легального оборота короткоствольного оружия в гражданской среде (за редким исключением в виде наградного оружия) - количество случаев покушений с применением этого типа оружия является лидирующим, что говорит о значительном числе этого оружия в нелегальном виде и его популярности в среде исполнителей покушений.
2. Применение СВУ (второе место по частоте использования) обусловлено желанием исполнителя покушения гарантированно достичь результат. Такие опасения у исполнителей обычно возникают в случаях, когда цель имеет возможности, навыки и наличие средств и опыта по противодействию угрозам личной безопасности.
3. Выбор автоматического стрелкового оружия объясняется значительно увеличившимся его нелегальным оборотом, что напрямую связано с продолжающимся вооруженным конфликтом на востоке Украины.
Выявленные «лидеры» по количеству жертв практически не отличаются от ранее выявленных лидеров по частоте использования. С единственным отличием - более точное и избирательное автоматическое оружие выпало из тройки явных лидеров уступив место ручным гранатам.
Эта тройка «лидеров» была применена в 61% случаев покушений, от них погибло 54% и получили ранения 76%(!), что делает эти орудия совершения покушений наиболее опасными как для целей покушения, так и для посторонних лиц.
Чтобы убедиться в этом был проведен анализ эффективности, избыточности и общая оценка риска от применения по каждой из категорий, который подтвердил ранее сделанный вывод и выявил явного и наиболее опасного «лидера».Среднестатистическое покушение в Украине можно охарактеризовать так:
При планировании покушения использованы выявленные вопиющие пробелы в обеспечении безопасности субъекта покушения. Для устранения цели использованы наиболее доступные злоумышленникам на момент покушения способы, средства и оружие - в подавляющем большинстве это недорогие решения. При выполнении покушения злоумышленники не принимают в расчет вероятность жертв среди посторонних лиц. Но при этом злоумышленники не задаются целью превратить ликвидацию в теракт - все усилия сосредотачиваются именно на поражении цели, а случайные жертвы появляются в результате избыточности способа ликвидации, неопытности исполнителей и места совершения покушения. В результате покушения - цель будет достигнута с высокой долей вероятности.
Первичная информация о покушениях собрана из открытых источников, обработана и систематизирована в рамках работы ИАО охранной компании «Антикиллер» и может отличаться от официальных данных публикуемых правоохранительными органами.
Приведенные статистические данные представляют собой интерес для изучения со стороны представителей государственных и частных подразделений, обеспечивающих безопасность охраняемых лиц. Область практического применения этих данных обширна - от планирования и адаптации имеющихся учебных программ, тактических приемов и рабочих схем, до коррекции закупок обмундирования, снаряжения, средств защиты, спецсредств, оружия и вооружения.
Статистика подготовлена и презентована 16 декабря 2017 года в Киеве, на вторых общих сборах общественной организации «Профессиональное объединение личных охранников».
Кушнерев Алексей, http://antikiller.com.ua/

 

Ст. 46. Легальное оружие не убивает людей, убивают преступники
Конституция Украины:

Статья 27. Каждый человек имеет неотъемлемое право на жизнь.
Никто не может быть произвольно лишен жизни. Обязанность государства - защищать жизнь человека.
Каждый имеет право защищать свою жизнь и здоровье, жизнь и здоровье других людей от противоправных посягательств.
Сегодня здоровье и жизнь простого гражданина Украины и иностранного туриста, получила «нулевой» статус – обесценилась. Приоритет получила жизнь и здоровье Народного Депутата, сотрудника АП, высших чиновников всех уровней. Борьба за власть, поиск и уничтожение внутренних врагов – занимает львиную долю рабочего времени тех структур, которые обязаны обеспечивать безопасность простых граждан! Ни один депутат либо чиновник высшего ранга никогда не признает тот факт, что ежеминутное бездействие законотворцев уносит жизни тех людей, за счет которых они живут – будь это гибель в ДТП или от руки бандита из-за отсутствия системы эффективного наказания.
В разгар военного конфликта на Донбассе так же претерпела изменения система МВД Украины. При этом специалисты и аналитики заранее предупреждали, что в таких условиях никакие кардинальные реформы проводить нельзя! Но у чиновников «зов разума» далеко не всегда на первом месте! Приоритет составляет собственная безопасность и патологический страх потери власти и имущества! Мнимая угроза преследует большинство олигархов, народных депутатов, министров и государственных чиновников. Причина – страх потерять власть и финансовые потоки, на которых сидят чиновники.
Безнаказанность и коррупция судебной системы, давление со стороны гражданских военизированных объединений для высвобождения «своих», наплыв беженцев с воюющей территории и лояльная процедура наказания даже за тяжкие умышленные преступления привела страну к разгулу преступности. Как сказал один из «смотрящих» криминальных авторитетов: «Украина на сегодня Клондайк для безнаказанной преступной деятельности». Страну наводнили преступники со всех стран мира, так как коррупция на всех ветвях власти позволяет уйти от заслуженного наказания. Полиция в ее новом обличии не в состоянии бороться с организованной преступностью в полной мере и большинство граждан нашей страны уже столкнулись с отсутствием профессионализма в отреформированной структуре.
Мировой опыт доказал, что наиболее действенный способ для победы над той или иной проблемой в обществе - подключить граждан для совместных действий. Часть задач, с которым не может временно справиться государство, перекладывали на плечи общественных объединений или организаций. Как пример – волонтерская деятельность, которая в тяжелый период становления ВСУ, вытащила на «своих плечах» армию и добробаты...
Осинский Евгений, Координатор Гражданского Объединения «Профессиональное объединение личных телохранителей»

 

Ст. 48. Личные телохранители. Реалии и перспективы
Предлагаемое пособие является оригинальным руководством по выживанию телохранителя в современных условиях реального силового противостояния.
Книга написана специалистом-практиком, прошедшим фактически все направления частной охранной деятельности. Опыт практической работы как в УМВД, так и в негосударственных служб безопасности. Был проведен анализ разных школ подготовки телохранителей на рынке охранных услуг Украины, России и дальнего зарубежья. Отсутствие правового сопровождения деятельности частного телохранителя - это и многие другие причины побудили автора к написанию данного пособия. Здесь даются реальные советы именно по выживанию частного телохранителя, разъясняются организационные мероприятия по охране как VIP- персон, так и по деятельности имиджевой охраны. Автор систематизировал уже известные данные, привел их в соответствие с современной реальностью, добавил собственные наработки с единственной целью - увеличить коэффициент выживаемости частного телохранителя в реальном бою.
Все рекомендации не противоречат действующему законодательству.
Итак: при своевременном реагировании, силовом скручивании клиента и попытке увести это тело (клиент в этот момент, как правило, обмякает и расслабляется - вспомните как при попадании яйца в Януковича, который от неожиданности вполне реально потерял сознание, и бодигарды пытались «быстро» его эвакуировать) вы получаете в спину сильнейшие удары, равносильные сброшенным с 2-х метров 16-24-килограммовым гирям, - все зависит от типа патрона и массы. Далеко ли вы эвакуируете клиента в таком состоянии? Выход один - развернули папку-щит, защитили себя, двумя шагами заступили между угрозой и клиентом и спиной толкайте клиента в безопасное место. При этом у вас будет возможность сделать пару выстрелов в сторону нападающего и тем самым заставить его вести неприцельный огонь. Есть, правду сказать, еще пару нехороших моментов против вас: как правило, перед нападением проводится разведка, выясняется уровень подготовки охраны и ее вооружения. Естественно, узнав, что охрану производят частники, сторона нападения делает вывод: вооружены в лучшем случае травматическим оружием, в худшем - револьверами под патрон «флобер». И второй: по закону Вы не имеете права открывать ответный огонь при большом скоплении людей, реальность попадания в невинного человека очень высока. Единственный шанс выжить и спасти клиента - это переносная бронезащита - папка-щит... Продолжение в следующем номере.
С уважением автор, Евгений Осинский, координатор  ГО «Професійне об’єднання  особистих охоронців»

 

Ст. 54. Выживание семьи в реальной жизни
Вы держите в руках  руководство по выживанию семьи в реальной жизни, защиты дома, квартиры от нападения, рекомендациях по ведению боя на улице. За основу взяты методы, способы и тактика групп обеспечения личной безопасности VIP персон. Книга написана специалистом-практиком прошедшим все направления частной охранной деятельности, службы в УМВД и спецподразделении по охране VIP персон. Отсутствие полноправной защиты и вооружения граждан Украины, правовой и уличный беспредел, лояльные сроки отбывания наказаний за тяжкие преступления - все это побудило к написанию данного издания. Здесь даются советы по выживанию семьи, охрана, оборона, тактика семейной безопасности, построена на принципах организации подразделений личной охраны. Автор систематизировал известные данные, привел их в соответствии с современной реальностью, добавил собственные наработки и постарался научить  выживанию в реальном бою с преступниками. Вся информация взята из открытых источников и не противоречат действующему законодательству.
...Личностной угрозой называется применение насилия против вашей семьи человека или группы людей, то есть, в личностной угрозе всегда присутствует человеческий фактор. Толпа, отдельные личности, хулиганы, недружелюбно настроенные люди, похитители детей и людей, убийцы одиночки, организованные преступные группировки.
Безличные угрозы к ним относятся стихийные бедствия, пожары, техногенные катастрофы, которые не являются результатом целенаправленного действия злоумышленника.
Классифицировать угрозы можно: на те, которые можно избежать, и те, которые неизбежны. К примеру, предвидя встречу на улице поздним вечером нетрезвой компании в праздники, отказаться выходить на улицу. Или если возле дома, в котором вы живете, взорвался автомобиль и начался пожар в доме, эту ситуацию предвидеть невозможно.
Эксперты-террологи выделяют сегодня следующие мотивы совершения террористических акций:
а) политические;
б) идеологические;
в) экономические;
г) психологические;
д) личные;
е) криминальные...
Продолжение в следующем номере.
С уважением автор, Евгений Осинский, координатор  ГО «Професійне об’єднання  особистих охоронців»

 

Ст. 61. Шляхи підвищення ефективності процесу формування готовності до дій в екстремальних ситуаціях в сучасних умовах
Потреба в безпеці є однією з нагальних проблем людства, і значення її з кожним днем зростає. Соціальні проблеми, заміна правоохоронних органів слабкими «новими» утвореннями, відсутність контролю держави за станом в країні — це лише деякі нові фактори, які, поряд з традиційними вимагають підвищення ефективності процесу формування готовності до дій в екстремальних ситуаціях.
Фахівцями Поліцейського центру бойових мистецтв та Федерації поліцейського хортингу України проаналізовано загрози фізичній безпеці особи в сучасних умовах, тенденції розвитку бойових мистецтв, навчальні програми підготовки фахівців ризиконебезпечних професій. Здійснена аналітична робота дозволила нам зробити висновок, про те, що не в останню чергу ефективність процесу формування готовності до дій в екстремальних ситуаціях може бути підвищена за рахунок дотримання під час підготовки певних принципів підготовки.
Такими принципами, на наш погляд, є:
- принцип зв'язку педагогічного процесу з життєдіяльністю (принцип прикладності);
- принцип поєднання теоретичних та практичних занять;
- принцип поступовості (зростання рівня небезпеки е.с. до яких готується особа, відбувається після того, як засвоються більш прості дії);
- принцип науковості (застосування в навчальному процесі природних, технічних та суспільних наук).
Нижче ми розглянемо, як наведені принципи впроваждуються в процес формування готовності до дій в екстремальних ситуаціях Поліцейським Центром бойових мистецтв «Закон і порядок» та Федерацією поліцейського хортингу України...
Шаповалов Б.Б.,
Президент поліцейського центру бойових мистецтв «Закон і порядок», кандидат психологічних наук, доцент

 

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

 

Ст. 63. Видеоаналитика. Детектор оставленных предметов
За последние десятилетия системы охранного телевидения (СОТ) настолько глубоко вошли в нашу жизнь, что сейчас без них невозможно представить ни одной сферы деятельности человека. Эти молчаливые и неподкупные свидетели умеют трудиться без устали 24 часа в сутки и 365 дней в году. Но любая, даже самая дорогостоящая система видеонаблюдения превращается в бесполезную кучу железа без участия человека. Именно он, человек, является главным аналитиком громадного потока информации, который ему любезно предоставляет СОТ. И эффективность работы системы в целом будет в конечном счете зависеть от эффективности работы оператора, который, в отличие от СОТ, может устать, у него может снизиться внимание. И тогда обширный информационный материал, накапливаемый системой, может стать бесполезным. Работа оператора подразумевает оперативное реагирование на определенные ситуации, но его скорость снижается вследствие монотонности работы. Как быть в такой ситуации? Неужели нет выхода? Выход есть. На помощь человеку приходят технологии видеоаналитики. Видеоаналитика, применяемая в СОТ, способна взять большую часть работы на себя, автоматизировав решение рутинных задач, и позволить оператору сконцентрировать свое внимание на более важных моментах.
Перейдем к одной из конкретных задач СОТ – обнаружению оставленных предметов.
«Часто, для обеспечения безопасности возникает необходимость контролировать предметы, находящиеся на подконтрольной территории. Детектор оставленных предметов упрощает эту задачу. Обнаружение исчезновения или появления предметов, а также наблюдение за предметами, положение которых не должно изменяться, осуществляется автоматически. Детектор оставленных предметов часто применяется в системах видеонаблюдения, установленных в местах массового скопления людей, с контртеррористическими целями. Так же детектор используется для решения таких задач, как отслеживание загруженности парковок и контроля состояния ценных объектов» – обычно так представляют производители в своих рекламных проспектах функцию обнаружения оставленных систем видеонаблюдения.
Однако в разных системах видеонаблюдения эта функция работает по-разному.
Существующие сегодня детекторы обнаружения оставленных предметов используют в своей основе преимущественно два метода: в основе одного из них лежит работа алгоритмов трекинга (построения траекторий перемещения движущихся объектов), в основе другого – алгоритмы, осуществляющие поиск объектов переднего плана. Каждый метод имеет свои особенности и условия применения.
Попробуем сравнить два наиболее используемых метода.
Д.Мусиенко

 

Ст. 67. Беспроводное видеонаблюдение
Беспроводное видеонаблюдение это система видеонаблюдения, в которой между видеокамерой и устройством воспроизведения (записи, обработки) видеоряда линией передачи информации является радиочастотный канал.
По способу передачи данных такие системы подразделяются на:
– Wi-Max;
– GSM;
– Bluetooth;
– гигагерцовые с FM модуляцией;
– Wi-Fi.
Обычно беспроводное видеонаблюдение применяется там, где проложить кабель практически невозможно, или затрачиваемые материальные средства на прокладку очень высоки, еще при использовании мобильных систем охраны (те, которые постоянно перемещаются), или когда нужно удаленно следить за охраняемым объектом без присутствия на объекте охраны, или сторожа, в этом случае к системе предъявляют требования полной автономности, без обслуживания. Последний вариант особенно полезен там, где кроме сотовой связи нет больше никаких каналов передачи информации, а до пользователя и записывающего оборудования могут быть многие сотни километров, в этом случае архив видеозаписи будет находится не на объекте, а у пользователя в защищенном и надежном месте, то есть злоумышленники не смогут уничтожить архив, который будет являться доказательством преступления.
(продолжение следует)
Д. Мусиенко

 

КОНТРОЛЬ ДОСТУПА

 

Ст. 75. Новинка от компании CYPHRAX. WEB версия программного обеспечения BIG BROTHER
Представляем Вашему вниманию новую версию ПО “BigBrother”. Над разработкой данного продукта трудится команда специалистов с огромным опытом в области систем контроля и управления доступом. Благодаря тесному сотрудничеству с нашими партнерами, их предложениям и пожеланиям сделать нашу систему еще лучше, мы воплотили в жизнь продукт, который отображает наше видение будущего систем СКУД. В первую очередь это удобство использования,
а так же простота эксплуатации и поддержки системы в целом.
В основе продукта лежит веб-сервер,  что дает возможность полного управления (установка режимов работы устройств, введение пользователей и их параметров, ключей, уровней доступа, расписаний и т.д.) и получения информации (статистика проходов, формирование отчетов) из любой точки мира, где есть подключение к интернету и мобильное устройство, будь то ноутбук, планшет или смартфон.
Для хранения информации мы остановились на СУБД MySQL. Это позволило гарантировать надежность и стабильность работы подсистемы хранения, а также дает возможность клиенту, при необходимости, использовать собственную инфраструктуру для построения системы контроля.
Мы постарались сохранить все принципы системы контроля и управления доступом и учета рабочего времени, реализованные в предыдущих версиях программы. При разработке были учтены как пожелания наших клиентов, так и экспертиза текущих решений представленных на рынке.
Инсталляционный пакет BigBrother уже содержит все необходимые компоненты и драйвера, такие как Java Runtime, Visual C++, MySQL и Apache Tomcat, что позволяет быстро и в автоматическом режиме развернуть всю необходимую инфраструктуру.
Серверная часть платформы поддерживает как системы семейства  Windows, так и Linux, FreeBSD и MacOS. Системные требования достаточно лояльны и определяются требованиями приведенных выше пакетов. Таким образом для нормальной работоспособности вполне достаточно 4 Гбайт оперативной памяти, процессора среднего класса производительности и 500 Мбайт дискового пространства. Для удобства и стабильности системы рекомендуем производить инсталляцию на «чистую» операционную систему, в идеальном случае – отдельный ПК, сервер или виртуальная машина.
Web-интерфейс поддерживается практически всеми основными браузерами, за исключением Internet Explorer. Отсутствует необходимость специальной настройки подключения браузера. Нет ограничений на количество устройств, подключаемых к серверу.
Это программное обеспечение работает только с контроллерами, которые производит наша компания. Линейка управляющих устройств пополняется новыми разработками.
Локализация интерфейса доступна на английском, украинском и русском языках (на данный момент системой помощи обеспечены только украинская и русскоязычная версии).
Открытая структура базы данных MySQL дает возможность гибкой интеграции с разнообразными типами программных комплексов. Предоставляемые в версии PRO разнообразные форматы экспорта отчетов дают полную платформонезависимость для пользователей системы.
Как и в предыдущей версии ПО BigBrother, в данной версии реализован весь спектр раздела политики безопасности. Это дает возможность создавать операторов с определенным набором разделов, к которым разрешен доступ. Таким образом для каждого оператора можно настроить свой индивидуальный режим работы в программе, например- охранник сможет только просматривать журнал событий и мониторить проходную в реальном времени. Для удобства отслеживания изменений, вносимых операторами, и их активности – система ведет логирование всех действий, выполняемых ими. Данная функция дает возможность руководителю контролировать действия всех сотрудников своего предприятия (от пользователей до операторов) и посетителей.
Эта версия ПО решает задачу мультиэкранного отслеживания нескольких баз данных без дополнительных настроек.
В этой статье мы постарались дать вам представление только об основных возможностях web-версии ПО BigBrother. Более детально ознакомиться с функционалом нашей программы можно на сайте cyphrax.com ООО САЙФРЕКС, г. Киев, ул Полевая 21 оф 202, 066 413 10 01, 044 331 32 00, Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. , cyphrax.com

 

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

 

Ст. 78. Способи ліквідації виливів нафти та нафтопродуктів
Аварійні виливи нафти та нафтопродуктів, які виникають на об’єктах нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості, а також під час транспортування таких продуктів, завдають значної шкоди екосистемам, навколишньому природному середовищу та суспільству, призводять до негативних економічних та соціальних наслідків. Ліквідування аварійних виливів нафти та нафтопродуктів передбачає виконання багатофункціонального комплексу завдань, реалізацію різноманітних методів та використання технічних засобів.
Залежно від того де відбувся вилив можуть бути використані різноманітні інженерні засоби локалізації та ліквідації виливів нафти та нафтопродуктів.
Основними інженерними заходами локалізації та ліквідації виливів нафти та нафтопродуктів є:
- запобігання подальшого виливу нафти та нафтопродуктів;
- створення гідротехнічних споруд з метою локалізації виливів нафти та нафтопродуктів;
- відведення вилитої рідини від аварійного об'єкта в зону, зручну для ліквідування виливу нафти та нафтопродуктів;
- збирання розлитої рідини з поверхні води чи ґрунту;
- відвантаження зібраних забруднюючих речовин на берег (у разі виливів на морі та водоймищах);
- ліквідування виливу нафти та нафтопродуктів за допомогою фізичних і хімічних методів.
Розлив нафти та нафтопродуктів на ґрунті та водоймищі на будь-якій площі покривають гранульованим нафтосорбентом вручну або за допомогою спеціальних пристроїв (моніторів). Реакція поглинання нафти нафтосорбентом відбувається дуже енергійно і завершується протягом декількох хвилин, в окремих випадках - декількох годин без додаткового втручання операторів. Дозування необхідної кількості нафтосорбента для локалізації виливів нафти становить приблизно 1/10 від маси вилитої нафти (нафтопродукту).
Збирання конгломерату вилитої нафти нафтосорбентом (нафтошлама) із забрудненої поверхні проводять за допомогою ручних пристосувань (при невеликій площі виливу) або за допомогою спеціальної техніки - нафтозбірників (при значній площі виливу нафти і нафтопродуктів).
Якщо вилив нафти та нафтопродуктів на ґрунт займає невелику площу та відбувся на значній відстані від населених пунктів, найбільш доцільним є спалювання зібраного нафтошламу на місці в мобільних установках, з дотриманням усіх вимог екологічної безпеки. У разі великої кількості зібраного нафтошламу його завантажують в самоскиди і вивозять на стаціонарні або тимчасово розгорнуті пункти утилізації.
Локалізацію великої площі вилитої нафти та нафтопродуктів на водоймищах здійснюють шляхом застосуванням бонів, будівництва дамб, нафтопасток, каналів і відстійників. У більшості випадків зводять земляні дамби, які споруджують насипним способом. За допомогою бульдозерів або скреперів в основі дамби знімають і переміщують рослинний шар ґрунту у вали, відвантажують його екскаватором або навантажувачем у транспортні засоби. У разі відсутності рослинного шару підготовка основи дамби полягає в розпушуванні ґрунту на глибині 0,15-0,30 м та подальшому його ущільненні ковзанками.
Іншим способом є використання нафтопасток. Нафтопастка (гідрозатвор) - це гідротехнічна споруда призначена для перекриття водотоків з метою запобігання поширенню вилитих нафти та нафтопродуктів. Нафтопастка складається із земляної греблі, що обгороджує дамбу, водопропускної споруди та відстійника. Нафтопастки допомагають запобігти поширенню нафти та нафтопродуктів і забезпечити їх збирання у відстійник. Після збирання нафти та нафтопродуктів і завершення очисних робіт проводять розбирання нафтопастки і біорекультивацію забруднених земель.
Для локалізації виливу нафти на річках застосовують установку утримуючих бонових загороджень з урахуванням ширини та швидкості плину річки. Спосіб установки бонів з повним перекриттям русла застосовують для невеликих річок, несудохідних річок і річок зі швидкістю течії до 0,3 м/сек. Для захисту берегів від нафтозабруднення на водотоках використовують бонові берегові загородження, які дозволяють направляти розлиті нафту та нафтопродукти до місць збирання, не пропускаючи їх по всій глибині водотоку.
Для локалізації і збирання вилитих нафти та нафтопродуктів на водотоках, водній поверхні озер і боліт застосовують бонові загородження, які дозволяють оперативно перекривати водотік і затримувати нафту та нафтопродукти на поверхні води і направляють їх до місця збирання. Бони поділяють на берегові, річкові, загороджувальні, портові і болотні. Бонові загородження у відстійниках переміщають нафту поверхнею води до місця збирання, де її збирають за допомогою скимерів, екскаваторів, насосами і вакуумними бочками з берега.
Особливу увагу під час виливу нафти приділяють захисту водозаборів. У цьому випадку застосовують установку напрямних бонів двома гілками із застосуванням якорів.
Для оперативного реагування на вилив нафти необхідно мати комплекс технічних засобів у вигляді універсальних екологічних мобільних установок, які повинні постійно перебувати в готовності для виконання завдань за призначенням. Склад таких комплексів повинен відповідати конкретній специфіці їх застосування. На промислових підприємствах України освоєно випуск природоохоронного устаткування різного профілю, в тому числі екологічних комплексів і автономних модулів, які відповідають національним і міжнародним стандартам. Екологічні модулі формують як для специфічного (автотранспорт, судна, аеродроми) так і для універсального застосування. Такі екологічні модулі містять сорбуючі засоби, пристрої для нанесення сорбенту, м'які ємності для збирання нафти та нафтопродуктів, насоси, скімери, бензопили, шанцевий інструмент, комплект шлангів, дизель-компресор, установки для утилізації, ранцевий розпилювач, бонові загородження тощо...
В’ячеслав Могильниченко, Анатолій Фомін, Наталія Корепанова, Богдан Овчаренко, УкрНДІЦЗ

 

Ст. 81. КАК НЕ ПОВТОРИТЬ «КЕМЕРОВСКУЮ» ТРАГЕДИЮ?
Украина - не Россия, но многие проблемы (увы и ах!) практически одинаковы. Проблема в «постсоветском менталитете» или в чем-то другом - дело десятое. Это мы к тому, что предпосылки, приведшие трагедии в кемеровском торгово-развлекательном центре, в общем и целом характерны и для нашей страны. Как ни прискорбно. Состояние нынешней нормативно-технической базы (в первую очередь, строительных норм) таково, что практически ни один сколько-нибудь «серьезный» торгово-развлекательный центр и прочие подобные объекты практически невозможно построить без отклонений от них. Разного рода «компенсирующие мероприятия» по большей части общеизвестны, но дискуссия об их эффективности - предмет отдельного разговора. Кроме того, если относиться к ним формально и в придачу не соблюдать правила пожарной безопасности, то последствия могут быть плачевными, что четко показал пожар в кемеровском ТРЦ «Зимняя вишня».
Пожар случился. Погибло много ни в чем не повинных людей, кто-то потерял детей, кто-то родителей, кто-то просто друзей и знакомых… Их не вернуть, остается лишь соболезновать всем, кого эта беда коснулась. Причины, по большому счету, лежат на поверхности, да и поиски «стрелочников» никакой «погоды» наверняка не дадут, ибо проблемы имеют системный характер. Несмотря на весь резонанс, ожидать изменений в лучшую сторону россиянам вряд ли стоит. Но Украина, как уже отмечалось, - не Россия, и очень хочется верить, что хотя бы чужое горе нас чему-то научит.
Георгий Минин

 

Ст. 83. Ймовірний шлях удосконалення системи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної небезпеки запровадження аудиту пожежної небезпеки
Існуюча в державі форма забезпечення пожежної безпеки у сфері господарської діяльності не відповідає вимогам сьогодення та обмежує права суб'єктів господарювання, механізм контролю протипожежних норм не стільки сприяє дотриманню належних умов пожежної безпеки на підприємствах, установах і організаціях скільки складає основу корупційних проявів серед співробітників органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
На відміну від більшості світових країн та країн-членів ЄС в Україні не запроваджені стандарти аудиту безпеки та управління ризиками, у тому числі в системі попередження надзвичайних ситуацій техногенного характеру пов’язаних з пожежами, кінцевою метою яких є оцінка ризиків впливу пожежної небезпеки об’єктів господарювання на життя і здоров’я людини, ймовірності виникнення пожежі та введення перед страхової оцінки ризиків пожежної небезпеки у системі страхової діяльності.
Статистичні данні щодо кількості пожеж та аналіз їх наслідків не дають підстав ставитися до проблеми протипожежного захисту, як до другорядної, адже вона є складовою частиною національної безпеки України, а її забезпечення – однією із важливіших функцій держави щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і довкілля.
Змінити ситуацію, що склалась у здійсненні державного пожежного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки в Україні, можливо тільки через дерегулювання наглядових функцій центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Міжнародна асоціація цивільного захисту України розглядає можливість вирішення означених проблем шляхом доповнення діючого законодавства Законом України «Про аудит пожежної небезпеки».
Відповідно до «Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природнього характеру», схваленою Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 37-р 22 січня 2014 року та з метою розвитку наглядової діяльності щодо забезпечення пожежної безпеки, як сукупності державних заходів впливу і принципів незалежного аудиту пожежної небезпеки направлених на запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного характеру і підвищення рівня захисту населення від пожеж Асоціацією розроблено проект відповідного Закону.
Однією з основних особливостей підготовленого проекту Закону є дерегуляція державного впливу на суб'єкти господарської діяльності та надання їм можливості проведення незалежної оцінки пожежної небезпеки об’єктів господарювання, визначення рівня ризиків виникнення пожеж та управління ними.
Проектом Закону також пропонується запровадити заходи, які зменшать державне фінансове навантаження на забезпечення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, мінімізують підґрунтя корупційних проявів з боку посадових осіб органів державної влади, обмежать втручання у господарську діяльність і тиск на об’єкти середнього та незначного ступеню ризику господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки...
Олександр БОРИС, Президент ГС Міжнародна асоціація цивільного захисту України

 

Ст. 84. Огляд існуючих програмних комплексів для розрахунку часу евакуації людей з приміщень

Розрахунок часу евакуації людей є основою при оцінці рівня безпеки людей під час можливої пожежі в будівлях і спорудах. Він може виконуватися як з використанням спрощених аналітичних моделей так із використанням більш складних моделей, що реалізовуються за допомогою спеціального програмного забезпечення і вирішуються з використанням обчислювальної техніки.
Після проведення аналітичних досліджень було обрано та розглянуто деяке програмне забезпечення, що використовується для розрахунку часу евакуації людей з будівель під час пожежі та наведено їх стислий опис, переваги, недоліки та особливості.
С.З. Цимбалістий, О.М. Тесленко, О.Г. Доценко

 

Ст. 85. Противопожарные мероприятия при устройстве и эксплуатации систем отопления на промышленных предприятиях
Основными системами отопления производственных помещений являются водяное с радиаторами и конвекторами; паровое с ребристыми трубами; воздушное, совмещенное с приточной вентиляцией; панельное с замоноличенными стояками и нагревательными элементами; печное отопление и др.
Системы отопления, виды и параметры теплоносителей, а также типы нагревательных приборов следует принимать в соответствии с характером и назначением отдельных зданий, сооружений и помещений.
В одноэтажных производственных зданиях в сельских населенных пунктах допускается устройство печного отопления с площадью отапливаемых помещений до 500 м2. При этом необходимо помнить, что печное отопление в зданиях и помещениях с производствами, отнесенные по пожарной опасности к категориям А, Б и В, не допускается.
В системах воздушного отопления для подогрева воздуха могут применяться горячая вода, пар и газ. Для подогрева воздуха в системах воздушного отопления допускается применение газа в зданиях I и II степеней огнестойкости в помещениях с производствами категорий Г и Д при условии удаления продуктов горения непосредственно в атмосферу (наружу) или средствами местной или общеобменной вентиляции при работе систем с подачей только наружного воздуха (без рециркуляции) и обеспечения требований по чистоте воздуха в помещениях.
В неотапливаемых производственных зданиях и помещениях допускается применение электрического или газового с горелками инфракрасного излучения отопления, действующего периодически...
Cемичаевский С.В., УкрНИИГЗ

 

Ст. 88. ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО КОМІТЕТУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТК 25 «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ТА ПРОТИПОЖЕЖНА ТЕХНІКА» У 2017 РОЦІ
Організаційне забезпечення діяльності ТК25 відповідно до оновленого Положення про технічний комітет стандартизації «Пожежна безпека та протипожежна техніка» (далі - ТК25), затвердженого наказом Національного органу стандартизації від 22.11.2016 №394, здійснює секретаріат, функції якого покладено на Український науково-дослідний інститут цивільного захисту (далі - УкрНДІЦЗ).
У 2017 році в рамках роботи ТК 25 розроблено та затверджено 40 національних стандартів (перелік додається).
На теперішній час технічним комітетом розроблено 378 національних стандартів у галузі пожежної безпеки, які гармонізовані з відповідними міжнародними та європейськими нормативними документами.
Динаміка процесу розроблення стандартів за роками, починаючи з 1992 року наведена на гістограмі нижче (рисунок 1).
У наведеній гістограмі наглядно показано, що протягом останніх 4-х років розроблялось в середньому понад 40 стандартів щороку.
З метою створення в Україні умов для розбудови та реформування системи технічного регулювання в рамках її вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС) технічним комітетом ТК 25 на плановій основі готуються пропозиції щодо розроблення національних стандартів у галузі пожежної безпеки, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами.
Для цього ТК 25 щорічно формує та подає до національного органу стандартизації пропозиції щодо розроблення національних стандартів. До Програми національної стандартизації на 2018 рік подано 49 заявок щодо розроблення проектів національних стандартів, з них 21 заявка - нові теми.
Окрім цього відповідно до ДСТУ 1.2:2015 Національна стандартизація. Правила проведення робіт з національної стандартизації та щорічного Плану перевірки національних нормативних документів, технічним комітетом стандартизації проводяться роботи стосовно перевірки національних стандартів...
Демешок Віталій - начальник відділу технічного регулювання науково-дослідного центру УкрНДІЦЗ;
Гулик Юрій - науковий співробітник відділу технічного регулювання науково-дослідного центру УкрНДІЦЗ;
Ільченко Ніна - молодший науковий співробітник відділу технічного регулювання науково-дослідного центру УкрНДІЦЗ.

 

Ст. 89. Перелік  стандартів  у  сфері  пожежної  безпеки,  які розроблено технічним комітетом зі стандартизації ТК25 і затверджено Мінекономрозвитку України у 2017 році.(Таблиця).

 

Ст. 92. Інженерне забезпечення ліквідації наслідків аварій на радіаційно забруднених територіях
Бурхливий розвиток атомної енергетики в останні 30-40 років пов'язаний не тільки з появою атомної та ядерної зброї, але й зі створенням промислових реакторів, які використовуються для вироблення електричної та теплової енергії, транспортних реакторів та потужних ядерних установок для двигунів кораблів, атомних підводних човнів і космічних літальних апаратів, а також із дослідницькою метою і виробництвом ізотопів промислового й медичного призначення.
Відомо, що атомні електричні станції і підприємства ядерно-паливного циклу є радіаційно-небезпечними об'єктами, аварії на яких можуть призвести до забруднення території, води та повітря радіоактивними опадами й аерозолями. Тому при роботі реакторних установок під час проходження технологічних процесів і режимів експлуатації велика увага приділяється убезпеченню населення та радіаційному захисту.
Незважаючи на це, за 30-річний період експлуатації підприємств паливно-ядерного циклу і атомних електростанцій МАГАТЕ зафіксовано в 14 державах більше ніж 150 аварій з різним ступенем небезпеки. Основними причинами цих аварій є: помилки в проектах, як результат недостатнього вивчення природи матеріалів, що розщеплюються - більше 30% аварій; спрацювання устаткування - 25%; помилки операторів і експлуатаційників - 32%; інші причини - 13%.
Залежно від умов і характеру розвитку аварійні ситуації, пов'язані з викидом радіоактивних речовин, забрудненням території або навколишнього природного середовища, можуть бути локальними (місцевими), масовими і глобальними. Локальним (місцевим) називається забруднення, що поширюється в межах окремого цеху (будинку) або території в межах промислового підприємства. Це забруднення становить небезпеку переважно для персоналу об'єкта. Масові та глобальні забруднення виникають при аварії з руйнуванням активної зони. У разі такої аварії радіоактивне забруднення поширюється на великі відстані та охоплює не тільки виробничий персонал, але й населення і тваринний світ на значній відстані від місця знаходження джерела забруднення (за рахунок переносу радіоактивних часток і аерозолів радіоактивними хмарами)...
В'ячеслав Могильниченко, Анатолій Фомін, Наталія Корепанова, Богдан Овчаренко

 

ПСИХОЛОГІЯ

 

Ст. 95. Мимические признаки обмана
(окончание. Начало Бизнес и безопасность 1/2018)
Мы рассмотрели, как можно определить по лицу признаки скрытых эмоций. Теперь давайте перейдем к тем признакам, которые свидетельствуют о фальсификации эмоций. Один случай – то, что верные признаки эмоции могут обмануть нас, если человек обладает талантом Вуди Аллена или пользуется техникой Станиславского, – мы уже рассмотрели. Но есть и еще три вида признаков, по которым можно судить о фальшивости выражения лица: асимметрия, длительность и несвоевременность выражения лица.
При асимметричном выражении одна и та же эмоция проявляется на какой-то половине лица сильнее, чем на другой. Ее не следует путать с односторонним выражением, при котором двигается только одна половина лица. Такие односторонние выражения, как правило, не вызваны эмоциями (за исключением презрения, сопровождаемого вздергиванием губы или напряжением угла рта). Они обычно используются в эмблемах, таких как подмигивание или скептическое поднятие брови. Асимметричные выражения не так заметны, как односторонние, зато встречаются гораздо чаще и значительно интереснее.
Ученые, изучающие работу мозга, выяснили, что, поскольку правое полушарие отвечает за эмоциональную сферу, одна сторона лица может быть более «эмоциональной». А так как правое полушарие управляет большинством мышц левой стороны лица, а левое – правой, ученые предположили, что эмоции должны сильнее проявляться на левой стороне. Пытаясь найти противоречия в их экспериментах, было случайно обнаружено, каким образом асимметрия лица может стать признаком обмана. Если одна сторона лица искривляется сильнее, чем другая, это является верным признаком фальшивой эмоции.
Этим открытием я обязан тому, что группа ученых, заявивших о более сильном проявлении эмоций на левой стороне лица, пользовалась фотографиями, одолженными у меня. Поэтому я стал проверять их результаты более внимательно, чем сделал бы это в ином случае, и смог выяснить многое из того, что они не заметили, на основании информации, которую знал только я, так как сам фотографировал этих людей.
Харольд Закайм и его коллеги разрезали фотографии пополам и составляли лица из двух только левых или только правых половинок, делая зеркальные копии частей лица и соединяя их вместе. Все, кому они показывали эти фотографии, признали, что лица, состоящие из левых половин, более эмоциональны, чем те, которые состоят из правых.
Но, как я заметил, было одно исключение – лица со счастливым выражением люди оценивали одинаково. Закайм не сделал из этого никаких выводов. Так как фотографии лиц делал я сам, я знал, что фотографии счастливых лиц были единственными, запечатлевшими истинные эмоции. В остальных случаях я просил фотографируемых намеренно двигать определенными мышцами лица. Фотографии же счастливых лиц я делал без предупреждения, в тот момент, когда люди действительно веселились...
М.Иванов

 

Последнее изменение
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии